Бесіда з працівниками харчоблоку: "Дотримання норм при роздачі готових страв"

РУХОВА АКТИВНІСТЬ - ОСНОВА ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ДИТИНИ

У наш час кожній людині відомо, що фізкультура і спорт корисні для здоров'я. Що ж стосується ролі руху для фізичного та психічного розвитку дитини, то про це наголошується майже в усіх книгах про виховання дітей.

Дійсно, неможливо уявити здорову дитину малорухливою. Установлено, що кожен руховий акт здійснюється в просторі і часі, тому дитина, яка активно рухається, отримує можливість набути за певну одиницю часу більшого об'єму інформації, що, як наслідок, сприяє прискореному формуванню її психіки. Фахівцями доведена також взаємозалежність рухової активності і розвитку мовлення. Рухова активність збільшує словниковий запас дитячого мовлення, сприяє більш осмисленому розумінню слів, формуванню понять, що покращує психічний розвиток дитини.

Таким чином, можна виділити наступні основні моменти у впливі рухової активності на організм дитини. Це створення енергетичної основи для росту і розвитку та сприятлива стимулююча дія на формування психічних функцій. Такі положення в сукупності забезпечують і оздоровчий ефект фізичних вправ.

Фізичний розвиток дитини проявляється в таких основних властивостях, як сила, швидкість, спритність, гнучкість, витривалість. Кожна із цих властивостей сприяє і зміцненню здоров'я.

Суттєвий позитивний вплив на підвищення витривалості, наприклад, мають фізичні навантаження у вигляді повільного бігу та стрибків. Але чи доцільно рекомендувати біг малюкам середнього дошкільного віку? Стверджувальна відповідь на це запитання не залишає сумнівів. Нині доведені як доцільність, так і оздоровча ефективність використання спочатку елементів, а потім і повноцінних, але не дуже тривалих комплексів бігових навантажень у повільному темпі (швидкість до 7—8 км на годину).

Починати такі вправи можна вже на третьому році життя, чергуючи їх з ходьбою, стрибками, дихальною гімнастикою та підкиданням дрібних предметів. Дистанція перших пробіжок повинна перевищувати 40—50 метрів. Звичайно, проводити такі заняття краще в ігровій формі. Важливо підкреслити, що найбільший оздоровчий ефект дають сюжетні ігри з тривалими біговими навантаженнями. Наприклад, хтось із дорослих зображує коня, мотоцикл, катер тощо.

Важко переоцінити значення для здоров'я дітей таких ігор, як всім відомий «Квач», «Гілка», класики, «Мотузочка». Багато цікавих рухливих ігор проводяться з м'ячем, скакалкою та іншими предметами.

Важливо, щоб в іграх малюків брали участь дорослі, здатні створити навколо себе атмосферу радості. У цих заняттях навантаження збільшується поступово, але не шляхом подовження дистанції, яку пробігає дошкільник, а шляхом повторення її 2—3 рази під час одного заняття. На 4—5 роках життя можна перейти до більш тривалих пробіжок, спочатку до 80—100, а потім до 150—200 м.

Якщо батьки зацікавлені у зміцненні здоров'я дитини, варто додатково вводити в режим дня біг. Коли це можна робити? Насамперед після повернення з дитячого садка дитині обов'язково треба дати можливість побігати і пострибати. Непогано, якщо це буде проходити у формі веселої гри чи жартівливого змагання з мамою або татом. Циклічні вправи потрібно обов'язково включати в комплекс ранкової зарядки (з 5-го року життя малюка), яку краще проводити на свіжому повітрі знову-таки разом із батьками.

Зарядка має закінчуватися водними процедурами.

Позитивну оздоровчу дію мають і інші циклічні вправи, насамперед лижні прогулянки. У таких фізичних навантаженнях бере участь велика кількість м'язів.

На відміну від бігу рухові на лижах дітей треба навчати. Необхідно дібрати лижі і палки відповідно до росту дитини. Для малят у віці 3—4 роки довжина лиж може перевищувати їх зріст на 5—7 см. Лижні палки мають бути трохи нижчими від плеч. Черевики для лиж потрібно добирати так, щоб можна було без зусиль їх взути на 1—2 товстих шерстяних шкарпетки. Потім необхідно показати дитині, як носять лижі, одягають їх на ноги і прибирають на місце. Перші заняття на снігу проводяться без палок і починаються з навчання падіння на бік з розведенням рук у сторони. Не можна допускати спроб сісти на лижі, тому що це може призвести до травми.

Перші вправи — це ходіння по прямій з поступовим засвоєнням ковзного кроку, коли лижі не відриваються від лижні. Потім діти мають навчитися буксировці на лижах (малюк тримається за палки, які тягне дорослий), розвороту на місці та, нарешті, подоланню підйомів «драбинкою» та «ялинкою».

Можна навчити дитину гальмуванню «плугом», коли кінці лиж розсунуті, а носки лиж та коліна зводяться ближче одне до одного і лижі ставляться на внутрішні ребра.

Слід пам'ятати, що лижне тренування для середніх дошкільнят проводиться при гарній, теплій погоді і не повинне перевищувати 30 хвилин. Одяг не повинен заважати рухам дітей і перегрівати їх.

Наступним видом корисних навантажень, що мають суттєву оздоровчу та загальнорозвивальну дію, є плавання. Цей вид спороту має ту перевагу, що ним можна займатися в будь-якому віці.

Плавальні навантаження зміцнюють м'язи серця, покращують кровообіг; плавання також є ефективним засобом профілактики, і навіть лікування порушень осанки і сутулості. Установлено також, що плавання має позитивний вплив на процес росту дітей.

При навчанні дитини плавання насамперед потрібно подбати про її безпеку на воді. Для цього використовують басейни глибиною від 50 до 90 см. Кращий басейн — відкритий з підігрівом води. Усі вправи проводяться на мілкому місці і тільки в бік берега. Не можна залишати дитину біля води без нагляду ані на хвилину. Краща температура води під час занять в басейні — близько 27 градусів.

Тривалість занять визначається поведінкою дитини: Як тільки з'являється легкий озноб, послаблюється увага, потрібно одразу зробити перерву, тіло малюка розтерти рушником і вдягти на нього теплий одяг. Зазвичай перші заняття не повинні перевищувати 7—8 хвилин, поступово їх можна подовжити до 15—20 хвилин.

Навчання плавання складається з кількох етапів. Спочатку корисно провести вправи, що імітують деякі плавальні рухи на суші. Завданням наступного етапу є освоєння дитиною води і навчання рухам у ній (ковзання, пірнання, дихання у воді, пересування тощо).

Вид циклічних вправ, який мають освоїти діти середнього дошкільного віку,— це їзда на велосипеді. Малятам 3-4 років рекомендується пересування на триколісному велосипеді.

Процес приносить дітям неабияке задоволення, а також зміцнює м'язи кінцівок, розвиває фізичні якості — силу, спритність, тривалість. Діти-велосипедисти стають більш сміливими та наполегливими і отримують безліч позитивних емоцій завдяки своєму триколісному другу.

Отже, заняття спортом з дітьми можуть бути дуже різноманітними, головне — їх послідовність, систематичність та вірна організація.

Коли та як відвести час для фізкультурних занять з малюками? Що стосується робочих днів, то кілька хвилин на ранкову зарядку і півгодини на вечірні ігри з дитиною може без зусиль знайти навіть найбільш зайнятий батько. Потрібно тільки мати бажання для цього. У вихідні дні і особливо під час ефективним оздоровчим засобом може і повинен стати туризм фізичні тренування на лоні природи.

До будь-якого, навіть одноденного, походу потрібно підготуватися всією родиною, причому діти повинні бути активі; учасниками цих приготувань — збирати рюкзаки, іграшки, спортивне приладдя, брати участь у виборі маршруту так, щоб він проходив по цікавих місцях (лісом із чистим повітрям та поблизу водоймищ). Дуже важливий правильний вибір взуття для дитини, яке має бути легким, зручним та міцним і не здавлювати ногу дитині У рюкзаку малюка знаходиться змінний одяг, рушник та інші необхідні предмети. Вага рюкзака для дітей 4—5 років не повинна перевищувати 1—1,5 кг.

Перед тим, як вирушати у похід, дитина має бути навчена правильній техніці ходьби. Особливої увага та обережності потребує ходьба лісом. Малюк повинен навчитися слідкувати за тим, хто йде попереду нього, йти з опущеними руками, дивлячись під ноги та орієнтуючись на місцевості. Діти йдуть одразу за тим, хто крокує в голові колони.

Дистанція походів для дітей віком 3—4 роки не повинна перевищувати 3,5—4 км при швидкості пересування до 3 км на годину. Поступово відстань можна збільшувати до 6—7 км.

Під час походу варто не поспішати, заохочувати дитячу допитливість, розповідати дитині про дерева, квіти, тварин та інших мешканців лісу. Не варто ходити з дітьми мовчки, краще їм щось розказувати або розучувати під час подорожі віршики, співати піст. Разом з тим, слід намагатися підтримувати ритм пересування, інакше діти швидше стомляться. Першими ознаками втомленості є капризи і плаксивість, тоді краще зупинитися для короткого відпочинку. Зазвичай через 30—40 хвилин після початку ходьби організується перший привал протягом 15—20 хвилин. Після відпочинку діти можуть випити води і погратися. Найбільш популярні ігри з м'ячем, з ходьбою навшпиньках, тримаючись витягнутими руками за протягнуту між деревами мотузку, ходіння по колоді з різних боків тощо. Остання гра з дітьми проводиться разом із дорослими.

При хорошій підготовці до походу та правильній його організації малюки не тільки отримають неабияке задоволення, позитивний емоційний настрій, відкриють для себе багато нового та цікавого, пізнаючи світ, але й суттєво зміцнять своє фізичне та психічне здоров'я.

Який саме вид спортивного оздоровлення принесе більше користі вашому малюкові,— вирішувати вам, батьки. Але пам'ятайте, що умовою ефективності тих чи інших фізкультурних занять і вправ є стійке бажання дитини займатися ними та ваш особистий приклад і допомога в цьому.

Сподіваємося, що ви зможете зробити правильні висновки, і, виховуючи та навчаючи дитину в своїй родині, не забуватимете приділяти належну увагу її оздоровленню та повноцінному фізичному розвитку.

Рухова діяльність дітей та її вплив на здоров*я

Завдання та зміст фізичного виховання в дошкільному закладі визначаються вимогами Базового компонента дошкільної освіти в Україні, програмою розвитку «Я у Світі». Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі здійснюється відповідно до інструктивно-методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному закладі від 16.08.2010 № 1/9-563.

Зміцнення здоров'я, удосконалення роботи всіх фізіологічних систем дитячого організму, набуття рухового досвіду забезпечується цілим комплексом за гартувальних процедур та різноманітними формами роботи з фізичного виховання.

Ми повинні прагнути, щоб діти отримували задоволення від самої рухової діяльності, діставали насолоду від виконання фізичних вправ і досягнутих результатів у власному фізичному вдосконаленні.

Загальновідомим є твердження науковців у галузі фізіології, що однією з особливостей розвитку дитини-дошкільника є її природна потреба в русі. Відомий російський лікар М. Амбодік іще в ХYІІІ ст. наголошував: «Недостатність у рухах тіла є основною причиною повільного народження дитячого тіла. Нерухоме перебування на одному місці будь-якій людині, а особливо малюкам, заподіює велику шкоду. Тіло без руху подібне до стоячої води, що пліснявіє, псується і гине».

Розрізняють довільну рухову активність, що проявляється в процесі самостійної рухової діяльності дітей, та цілеспрямовану – в процесі проведення організованих форм роботи фізичного виховання, де рухова активність нормується за обсягом та інтенсивністю рухів, а також за тривалістю рухового компонента в режимі дня. Обсяг, зміст і моторна щільність довільної та цілеспрямованої рухової активності дітей під час перебування їх у дитсадку становлять руховий режим дошкільного навчального закладу.

За результатами досліджень Е. Вільчковського, встановлено норми оптимального рухового режиму з урахуванням функціональних потреб дитячого організму та пори року: влітку – 18-20 тис. кроків на день, восени – 15-16,5; взимку – 16,5 – 18 та навесні – 16 – 17,5.

За твердженням О Сударєва, гігієнічною нормою є такі величини рухової активності, які повністю задовольняють біологічну потребу в русі, відповідають функціональним можливостям організму, сприяють зміцненню здоров'я дітей та їхньому гармонійному розвитку. За його визначенням, стан організму при нормі рухової активності характеризується такими показниками:

добра резистенція до негативних впливів з боку зовнішнього природного середовища;
низький рівень захворюваності;
високий рівень функціональних можливостей;
адекватність реакцій на фізичні навантаження;
висока фізична працездатність;
помірні енергетичні затрати при м’язовій діяльності;
рівномірність у розвитку основних рухових якостей.

У період дошкільного дитинства вкрай актуально розвинути в дітей такі фізичні якості, як спритність, сила й витривалість. Здорову дитину легше виховувати, вона швидше оволодіває необхідними вміннями та навичками, краще пристосовується до змін навколишніх умов. І якщо враховувати анатомо-фізіологічні та психологічні особливості дитини, можна в потрібному напрямку впливати на розвиток дитячого організму.

Недостатність рухової діяльності, навпаки, призводить до кволості, ослаблює організм і його стійкість до різних захворювань. Малорухливість (гіподинамія) негативно позначається на розумовому розвитку, знижує працездатність. це свідчить про тісний взаємозв'язок розумового та фізичного розвитку.

Щоденне виконання фізичних вправ, участь у рухливих іграх, тривалі прогулянки є необхідною умовою створення оптимального рухового режиму, який відповідав би біологічній потребі організму дитини. Фізичні вправи з дошкільнятами треба проводити за певною системою.

На початку дня після сну дитина має виконати ранкову гімнастику, що має оздоровлювальний вплив, особливо якщо вона проводиться на свіжому повітрі. Щоб уникнути одноманітності і постійно підтримувати у дітей інтерес до рухової діяльності, доцільно проводити ранкову гімнастику не лише в традиційній, а й в інших формах, як от:

рухливі ігри;
оздоровчі пробіжки;
вправи на тренажерах (бігова доріжка, дитячий еспандер, диск «Здоров'я» тощо);
комплекс музично-рухових вправ;
вправи на смузі перешкод.

Неабияке значення для оптимізації рухового режиму дошкільників має і гімнастика після денного сну. У молодших дошкільників гімнастику після сну доцільно проводити за методикою відомого експерта з фізичного виховання М. Єфименка. Діти ж старшого дошкільного віку після розминки у ліжках повинні виконати самомасаж, вправи на доріжках «Здоров'я», можуть повправлятися на тренажерах під керівництвом вихователя.

Гімнастика після сну обов’язково має містити:

коригуючі вправи, спрямовані на профілактику плоскостопості та порушень постави;
вправи гімнастики «хатха -йоги».

У комплексі гімнастики після сну фізичні вправи обов’язково повинні поєднуватись із загартувальними процедурами.

Однак найсуттєвіше значення для створення повноцінного рухового режиму має прогулянка. Щодня під час прогулянки вихователі повинні проводити фізкультурні комплекси з дітьми. У ті дні, коли у групах передбачене фізкультурне заняття, яке проводить вихователь з фізичного виховання, фізкультурні комплекси повинні мати менш інтенсивний характер.

Фізкультурний комплекс обов’язково містить:

оздоровчий біг;
рухливі ігри та фізичні вправи;
індивідуальну роботу з розвитку рухів.

Оздоровчий біг діти повинні виконувати щодня. Крім прогулянки він доцільний під час :

ранкової гімнастики;
фізкультурних занять.

Для оптимізації рухового режиму важливе місце маютьфізкультурні заняття.Вони проводяться вихователем з фізичного виховання двічі на тиждень у кожній віковій групі. Крім традиційних застосовують такі види занять з фізкультури:

ігрові;
заняття-тренування;
сюжетно-ігрові;
заняття на спортивних комплексах та тренажерах;
заняття-заліки (поквартальні ігрові діагностичні заняття);
заняття із серії «Піклуюся про своє здоров'я»;
заняття, що будуються на танцювальному матеріалі.

Важливе значення у роботі з дітьми мають спортивні свята та розваги.Вони піднімають настрій, збадьорюють дітей, сприяють удосконаленню їхніх рухових навичок. Їх доцільно проводити систематично:

День здоров'я – раз на місяць;
Тиждень здоров'я – тричі на рік;
спортивні свята – тричі на рік;
ігри-змагання між вихованцями груп – двічі на рік.

Щодня під час проведення різних видів фізкультурно-оздоровчої роботи слід навчати дітей елементів ігор спортивного характеру, як от:

бадмінтон;
городки;
баскетбол;
волейбол;
футбол;
хокей.

Безперечно, ефективність всієї фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному закладі насамперед зумовлюється творчим підходом педагогічного колективу. Тут неприпустимі формалізм, механічне бездумне використання методики і чужого досвіду. Дуже важливо систематично аналізувати ефективність рухового режиму, його вплив на фізичний розвиток і стан здоров'я дітей, своєчасно вносити корективи, виправляти упущення.

Консультація

Як навчити дітей здоровому способу життя

З давніх-давен відоме гасло “Твоє здоров’я – в твоїх руках”, але щоб навчитися берегти здоров’я, треба знати про самих себе, про стан свого організму. Слово “здоров’я” супроводжує дитину від моменту її народження. Ще навіть не знаючи, що воно означає, три-п’ятирічний малюк каже: “Я здоровий, якщо не хворію”.

Формування, збереження й зміцнення здоров’я дітей та дорослих громадян України – одна з актуальних проблем нашого суспільства. Розбудова держави, її подальший розвиток прямо залежить від здоров’я населення, від збільшення кількості здорових, міцних, сильних тілом і духом людей. Недаремно нинішній навчальний рік в освітніх закладах був розпочатий Уроком Здоров’я.

У Законі України “Про дошкільну освіту” зазначено, що дошкільний навчальний заклад створює безпечні та нешкідливі умови для розвитку, виховання та навчання дітей; формує в дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки.

Відтак, постає низка питань.

Як ефективніше виконати ці завдання?

З чого почати?

Де дістати необхідну інформацію?

Офіційним джерелом цієї необхідної інформації з проблем організації безпеки життєдіяльності дошкільників є державні документи, науково-педагогічні дослідження, посібники тощо.

Максимальний ефект досягається, якщо навчально-виховна робота ведеться одночасно в трьох напрямках : дитсадок – діти – батьки.

Кожному педагогові відомо, що дитині властива природна потреба в рухах. У руховій діяльності, як самостійній, так і педагогічно керованій, малюк пізнає навколишній світ і самого себе, розвиває своє тіло і пристосовує до умов довкілля. Систематичне проведення різноманітних заходів з фізичної культури забезпечує реалізацію потреби дитини в руховій діяльності.

Навчально-вихована робота в ДНЗ повинна плануватися так, щоб рухова активність посідала одне з актуальних місць у вихованні особистості. Адже м’язовий голод для дитини небезпечніший, ніж кисневий чи харчовий – його важче розпізнати, а отже ц усунути.

Перед освітніми закладами стоїть завдання зміцнювати здоров’я дітей. Здорову дитину легше виховувати, вона швидше оволодіває необхідними вміннями та навичками.

Активний руховий режим – один з основних компонентів здорового способу життя і реалізуватися він має з позицій цілісно-системного підходу до виховання дитини в освітньому закладі: врахування своєрідності адаптивних реакцій розумової і фізичної працездатності дітей та системно-структурних закономірностей, що зумовлюють вибір адекватних форм рухового режиму.

Як зазначив К.Д.Ушинський, дитина стомлюється не внаслідок діяльності, а через її одноманітність та однобічність. Малі форми активного відпочинку (фізкультхвилинка, фізкультпауза) допомагають запобігти розумовій втомі.

Систематична, послідовна й творча робота з організації фізкультхвилинок та фізкультпауз забезпечує достатній рівень функціональної діяльності всіх органів та системи організму, їхній загальний бадьорий стан; в майбутньому на фоні досягнутого – бажання вести здоровий образ життя.

Батьків та педагогів передусім хвилює питання, як зміцнити здоров’я дітей. Потік різноманітної інформації та практичних порад надто великий і часто-густо безрезультатний, позаяк, окрім думок, потрібні реальні дії, щоденна праця батьків, вихователів і самих дітей, спрямована на зміцнення здоров’я. Найкраще розпочинати цю роботу з раннього віку, щоб виховати здорову дитину, в якій закладені головні природні інстинкти – самозбереження та продовження роду, збереження довкілля.

Маємо забезпечити дітям здоровий спосіб життя, створити валеологічно та економічно обґрунтовані умови для організації їхньої ігрової, трудової, навчальної та самостійної діяльності.

Ще в дошкільному віці людина засвоює певні знання з гігієни, практичні вміння та навички, які сприяють збереженню, зміцненню та формуванню її здоров’я. Вона знайомиться із загартувальними заходами, вчиться елементарного самоспостереження, самовивчення та самоаналізу самопочуття, щоб визначити стан власного здоров’я, а можливо, і виявити ознаки хвороби.

Щоб дитина знала, що таке здоров’я і що впливає на нього, що для нього корисне, а що – шкідливе, як зберегти і зміцнити своє здоров’я і здоров’я інших людей, слугують такі завдання:

· забезпечити дітям здоровий спосіб життя;

· оберігати здоров’я дітей і привчати їх самих до цього;

· розвивати в дошкільнят компетенцію у галузі фізичного “Я”

· (власне тіло та його функціонування, живлення, загартування,

· гігієна, здоров’я і хвороба, безпека).

Отже, головне завдання дорослих полягає в тому, щоб змінити на краще ставлення до власного здоров’я майбутніх громадян України, тим паче, що рівень захворюваності дітей нашої держави дедалі зростає. Щоб дитина могла піклуватися про своє здоров’я і здоров’я інших, слід виробити в неї свідоме ставлення до життя, усвідомлення пріоритету здоров’я.

Дуже важливо сформувати валеологічний світогляді мотивацію до здорового способу життя. У дошкільнят виробиться усвідомлене ставлення до власного здоров’я, коли діти засвоять елементарні знання про свій організм, оволодіють гігієнічними нормами поведінки, психологією спілкування, гігієною харчування. Ці знання та навички вони поповнюватимуть і вдосконалюватимуть протягом усього свого життя.

Усі обрані засоби мають водночас і розважати малого, збагачувати його знаннями та вміннями дбати про своє здоров’я. Головне – правильно дібрати інформацію для подання її дітям: щоб вона була наукова, доступна для сприймання дошкільнятами, зорієнтована на формування в них практичних навичок дбайливого ставлення до свого здоров’я, а також відповідала б вимогам Базового компонента.

Санітарно-гігієнічні вимоги до використання дитячих іграшок та ігор у ДНЗ (Консультація для батьків)

Санітарно-гігієнічні вимоги до використання дитячих іграшок та ігор у ДНЗ (Консультація для батьків) Створення ігрового розвивального середовища у ДНЗ - справа непроста та відповідальна. Іграшки, якими його наповнюють педагоги, насамперед, мають бути безпечними, а вже потім відповідати віковим потребам дитини. Усі іграшки, які можуть бути придбані для ДНЗ, повинні мати: сертифікат відповідності УкрСЕПРО; позитивні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України; відповідне маркування на етикетці або упаковці (назва виробника, його реквізити, вікова адресність іграшки). Наявність позитивного висновку СЕС гарантує безпечність гри чи іграшки та відповідність її вимогам Державних санітарно-гігієнічних правил і нори безпеки іграшок та ігор для здоров'я дітей, затверджених Постановою головного державного санітарного лікаря України від 30.12.1998р №12. Державні санітарно-гігієнічні правила і норми визначають критерії безпеки та нешкідливості для здоров'я дітей іграшок та ігор і вимоги щодо їх відповідності віковим морфофункціональним і психофізіологічним особливостям дітей. Іграшки та ігри мають сприяти гармонійному розвитку дітей і забезпеченню для них оптимальних умов життєдіяльності. Яка іграшка може бути небезпечною для дітей? Та, яка зроблена з вибухонебезпечних та легкозаймистих, шкідливих матеріалів, у якої є гострі краї, дрібні деталі, що їх можуть проковтнути діти. Небезпечними для дітей є й транспортні іграшки з недосконалою гальмівною системою. Власне, цей перелік небезпек, пов'язаних з неякісними іграшками, можна продовжувати й продовжувати. Тому, щоб убезпечити від них дітей, треба пам'ятати, що: іграшки та ігри, призначені для складання цілого з частин, виконання різних ігрових функцій, повинні мати інструкції, схеми користування, надруковані на упаковці, окремому аркуші або у вигляді брошури; в інструкції (керівництві, схемі щодо користування іграшками, іграми) або на споживчій упаковці мають бути вказані правила та види оброблення іграшок (ігор) - миття, чищення, дезінфекція та їх утилізація за потреби; декоративне та захисне покриття іграшок та ігор має бути стійким до дії слини, поту та вологої обробки із застосуванням нейтрального мила - дитячого або господарчого; іграшки та ігри не повинні мати відчутного запаху; збірно-розбірні ігри для дітей до трьох років (піраміди, набори кілець, кульки на стержнях тощо) не повинні мати деталей, розміром менше від 30,0 мм. Також іграшки мають бути зручними у використанні, тобто такими, які діти можуть легко тримати у руках і гратися ними без допомоги дорослих. Іграшки варто зберігати на низьких стелажах, у пересувних ящиках на колесах, у пластикових контейнерах (коробках), щоб діти могли їх вільно брати. Це також дасть змогу компактно скласти іграшки, щоб вони не заважали та не створювали ситуацій, у яких діти можуть завдати шкоди собі чи іншим дітям. Для іграшок з великою кількістю деталей у комплекті (конструктори, будівельні набори, розрізні картинки тощо) варто передбачити багаторазові упаковки з міцного поліетилену, тканини, пластику, деревини. Під час добору іграшок необхідно дотримуватися принципу відповідності іграшок віку дітей. Адже у дошкільному віці відбувається поступовий перехід від предметної діяльності (у 2-3 роки) до рольової (у 3-5 років) та режисерської (у 5-6 років) гри з власним сюжетом. Молодші дошкільники, які лише оволодівають спільною грою, потребують більшої кількості однакових іграшок. Образи мають бути досить умовними, з акцентом на окремих характерних деталях (піднімається кузов самоскида, відкриваються дверцята плити тощо). Розмір іграшок має бути досить великий, найближчий до розміру реальних речей. Ляльки та м'які іграшки повинні мати максимум рухливих деталей, щоб «уміти» сидіти, лежати, ходити за руку з дитинок). Для дітей старшого дошкільного віку варто добирати менші іграшки: середнього (10-30см) та дрібного (5-10см) розмірів, що дає дітям змогу розгортати режисерські ігри. Великої цінності набувають ігрові набори різної тематики, що сприяють розвитку ігрових інтересів дітей. У всіх вікових групах мають бути поліфункціональні ігрові матеріали (надувні та м'яконабивні модулі, елементи будівельних наборів, конструкторів), які дають дітям змогу самостійно модифікувати ігровий простір. Іграшки, що провокують жорстокість, насилля, ранні сексуальні прояви, цинічне ставлення до людського життя, - це табу для дітей. Добираючи іграшки, необхідно враховувати індивідуальні особливості розвитку кожної дитини. Іграшки мають відповідати потребам хлопчиків і дівчаток, рівню розвитку дітей, їхнім уподобанням та бажанням. Реалізація цього принципу також сприяє повноцінному розвитку кожної дитини, її розумінню себе як конкретної особистості у певному колективі. Виважений підхід до добору іграшок (їхнього змісту, зовнішніх характеристик) дає змогу захистити дітей від потенційно шкідливої продукції. Правила санітарно-гігієнічного оброблення іграшок У разі відсутності інструкції, в якій вказано правила та види оброблення іграшок (ігор), щойно придбані або подаровані закладу дитячі іграшки (за виключенням м'яких) перед надходженням у групові кімнати треба мити протягом 15 хвилин проточною водою (t - 37°С) з милом, потім висушувати на повітрі. Гумові, пінополіуретанові, пінолатексні, пластизольні та інші іграшки, виготовлені з аналогічних матеріалів, слід після миття ще й старанно віджати. Надалі іграшки, якими граються діти у групі, треба мити щодня. Іграшки для дітей раннього віку слід мити двічі на день щіткою у гарячій воді з милом або 2% розчином питної соди, у спеціально відведеній для цих цілей ємкості, на якій має міститися відповідне маркування. Після миття слід ретельно прополоскати іграшки у проточній воді (t - 37°С) і висушити. Іграшки для дітей дошкільного віку слід мити щоденно - у кінці дня. Одяг для ляльок слід прати та прасувати, враховуючи ступінь його забруднення. М'які іграшки необхідно дезінфікувати бактерицидними лампами щоденно протягом 30 хвилин на відстані 25см від іграшок у кінці дня у приміщенні, де немає дітей. Чисті іграшки, які не використовувались у виховному процесі, необхідно зберігати в окремій шафі чи місці, передбаченому для зберігання чистих речей. Іграшки, якими діти граються на вулиці, необхідно мити після кожної прогулянки з дотриманням зазначених вище вимог. Вимиті і просушені іграшки зберігають у спеціально відведеному місці. У організованих дитячих колективах заборонено використовувати м'які та пінолатексні ворсові іграшки для дітей раннього віку та для ізоляторів. Такі іграшки допускаються до використання лише як дидактичний матеріал. У дошкільному навчальному закладі заборонено: організовувати пункти прокату та обміну ігор, іграшок; використовувати іграшки, принесені дитиною з дому

- Копіювання дозволяється з цитуванням джерела (Квасилівський ЗДО): http://leleka.rv.ua/index.php?m=content&d=view&cid=93

Організація харчування дітей

Організація якісного та повноцінного харчування вихованців здійснюється відповідно до законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 № 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» (зі змінами), наказу Міністерства освіти і науки України від 21.11.2002 № 667 «Про затвердження Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах» (зі змінами).

Основними принципами організації харчування в дошкільному закладі є:

· відповідність енергетичної цінності раціону харчування енерговитратам дітей;

· збалансованість та максимальна різноманітність раціону;

· технологічна та кулінарна обробка продуктів і страв, що забезпечує їх смакові якості та зберігає вихідну харчову цінність;

· забезпечення санітарно-гігієнічних норм (дотримання всіх санітарних вимог до стану харчоблоку, продуктів харчування, їх транспортування, зберігання, приготування та роздачі страв).

В ЗДО ведеться систематична і планомірна робота, зокрема: організоване безпечне і якісне харчування дітей (замовлення і прийняття безпечних і якісних продуктів харчування, продовольчої сировини у необхідній кількості, додержання умов і термінів їх зберігання, технології приготування страв, правил особистої гігієни працівників харчоблоку); харчування здійснюється згідно з двотижневим меню; щодня на кожний наступний день відповідно до наявності продуктів харчування та з урахуванням примірного двотижневого меню, картотеки страв складається меню-розклад окремо відповідно до затверджених норм харчування; кожного дня за 30 хв. до роздачі їжі сестра медична старша оцінює якість її приготування, в її присутності кухар відбирає добові проби в чистий посуд з кришкою в об’ємі порції для дітей молодшої групи. Проби зберігаються протягом доби в холодильнику до закінчення аналогічного прийому їжі наступного дня і є показником якості роботи кухарів.

В закладі дошкільної освіти здійснюється щоденний контроль за організацією харчуванням дітей сестрою медичною старшою та керівником ЗДО. Результати фіксуються у відповідних журналах контролю за організацією харчування згідно чинного законодавства. На основі результатів контролю проводиться індивідуальна робота з певною категорією працівників.

Об’єм та частота завозу продуктів харчування та продовольчої сировини регулюються в залежності від терміну їх реалізації та кількості дітей і завозяться в заклад протягом дня. Бракеражною комісією закладу дошкільної освіти здійснюється постійний контроль за постачанням продуктів харчування. Продукти харчування надходять до навчального закладу разом із супровідними документами, які свідчать про їх безпечність, якість, ґатунок, категорію і дату виготовлення.

Комірник та сестра медична старша ведуть суворий облік продуктів харчування, який фіксується у «Книзі складського обліку», де вказується дата їх надходження, постачальник тощо. Комірник планує своєчасне забезпечення основними продуктами харчування на два дні, здійснює їх видачу на харчоблок згідно меню.

Для контролю за виконанням затвердженого набору продуктів сестра медична старша веде «Журнал обліку виконання норм харчування». На підставі даних цього журналу кожні 10 днів проводиться аналіз якості харчування, а при необхідності – його корекція. При невиконанні норм харчування з метою подальшої корекції харчування проводиться розрахунок основних інгредієнтів їжі у раціонах харчування дітей відповідно до таблиць хімічного складу та енергетичної цінності деяких продуктів харчування.

Сестра медична старша контролює виконання меню і якість страв, проводить санітарно-просвітницьку роботу серед персоналу та батьків з питань раціонального харчування, особливо в оздоровчий період, дає оцінку ефективності харчування, проводить заняття з персоналом з питань гігієни харчування, профілактики харчових отруєнь і групових гострих кишкових інфекцій.

Кухарі закладу відповідають за високоякісне і своєчасне приготування їжі та дотримання технологічних вимог: кулінарна обробка продуктів повинна максимально зберігати харчову цінність, сприяти засвоєнню їжі, надавати їй приємного зовнішнього вигляду, смаку і запаху.

Керівник, сестра медична старша, вихователі груп закладу проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу серед батьківської громадськості щодо організації харчування у сім’ї. Домашнє харчування має доповнювати раціон дитячого садка. Питання раціонального харчування дітей включається у тематику батьківських зборів, консультацій для батьків, розглядається на загальних зборах колективу, виробничих нарадах, висвітлюється в інформаційних куточках та на web-сайті ЗДО. Для отримання інформації батьками про харчування дітей в закладі, в інформаційних куточках груп та харчоблоку щодня розміщується меню.

Наше примірне меню на осінній період

УВАГА! Кліщовий енцефаліт

Кліщовий енцефаліт - це вірусне захворювання, яке розносять іксодові кліщі, за допомогою укусів. Ця інфекція може вражати не тільки людину, але і деяких тварин, наприклад, домашню худобу, гризунів, деяких птахів, мавп.

До найбільшого ризику зараження кліщовим енцефалітом схильні люди, чия діяльність обумовлена перебуванням в лісах. За останні кілька років, активність кліщів дещо підвищилася, тому стали частіше зустрічатися випадки зараження цим захворюванням людей, що живуть в великих містах, і які перебували якийсь час в паркових зонах міста, приміських лісах, лісосмугах, присадибних ділянках.

Причини енцефаліту

Переносять кліщовий енцефаліт іксодові кліщі, які мешкають в лісових зонах. Вже через п'ять-шість днів після того, як кліщ вкусить тварину або людину, вірус поширюється в усі тканини і органи. Найбільша концентрація вірусу знаходиться: у кишечнику, статевих органах, слинних залозах.

Важливо розуміти, що людина може заразитися цим захворюванням не тільки безпосередньо після укусу комахи, але і, якщо буде вживати в їжу сире коров'яче або козяче молоко, а також при роздавлюванні або розтиранні кліща, що присмоктався.

Слід також пам'ятати, що заразитися кліщовим енцефалітом можна навіть не відвідуючи ліс або лісосмугу. Кліщ може потрапити в будинок на гілках, квітах, на шерсті тварин.

Симптоми енцефаліту

Це вірусна інфекція, що протікає спочатку під маскою звичайного

простудного захворювання. Може пройти непомітно для хворого, а може стати

причиною тяжкого ураження нервової систем.

Загальні запальні реакції:

• слабкість, втома, відчуття розбитості;

• порушення сну і апетиту;

• підвищення температури, можливо до 40 градусів;

• порушення роботи шлунково-кишкового тракту, діарея;

• висип на тілі.

Загальмозкові симптоми:

• розпирає головний біль;

• запаморочення і світлобоязнь;

• напади нудоти і блювоти;

• судоми та епілептичні припадки.

Точкові (вогнищеві) симптоми пов’язані з тим, яку саме ділянку мозку охопило захворювання. Можуть бути розлади мови, втрата чутливості або здатності читати, писати, порушення координації рухів і рівноваги.

Лікування кліщового енцефаліту

Найефективніший засіб лікування цього захворювання - це введення спеціальної сироватки, після укусу кліща. Сироватку слід вводити як можна раніше після укусу комахи, тільки це може гарантувати нерозповсюдження інфекції по всьому організму.

Крім сироватки лікар може призначати цілий ряд препаратів з противірусною дією. Зазвичай, лікування проводиться у стаціонарі під суворим наглядом фахівців.

Найменування продукту	Вага, кілограмів брутто	Продукт-замінник	Вага, кілограмів брутто	Примітка
Масло вершкове	1	олія	0,73
Масло вершкове		масло вершкове топлене	0,8
Олія	1	олія (соняшникова, кукурудзяна)	1
Молоко коров’яче пастеризоване	1	молоко коров’яче сухе	0,11
		вершки сухі	0,12
		молоко згущене стерилізоване	0,46
		молоко згущене з цукром	0,39
		вершки згущені з цукром	0,35
		кисломолочні продукти (наприклад, кефір)	1
		сир кисломолочний напівжирний	0,2
		сир твердий	0,11
Хліб житній	1	хліб пшеничний	0,66
Хліб житній		борошно пшеничне	0,46
Хліб пшеничний	1	хліб житній	1,5
		борошно пшеничне	0,7
		сухарі (з борошна першого сорту)	0,75
Чай чорний	1	чай чорний плитковий	1
		чай зелений	1
Картопля (30 відсотків відходів)	1	пюре картопляне сухе	0,25
		капуста білокачанна	1,11
		капуста цвітна	0,8
		квасоля, горох свіжі	0,52
Бобові (зерно)	1	горох, квасоля свіжі	4,2
		кукурудза консервована	4,44
		горошок зелений консервований	6,6
Морква (буряк) свіжа	1	морква (буряк) для гарніру (консерви)	1,4
Томати свіжі	1	томати консервовані	1,04
		томатний сік	1,14
		томатне пюре (вміст сухих речовин - 12 відсотків)	0,42
Капуста свіжа	1	капуста білокачанна квашена	1,15
		капуста білокачанна рання	1
		капуста цвітна	1
		капуста брюссельська	1,3
Цибуля-порей	1	цибуля свіжа зелена	0,95
Огірки (томати) солені	1	огірки (томати) консервовані	1,64
Томатне пюре (вміст сухих речовин - 12 відсотків)	1	сік томатний натуральний	2,66
		томатне пюре (вміст сухих речовин - 20 відсотків)	0,66
		томати свіжі	2,38
Яблука свіжі	1	яблука консервовані	0,41
		сік яблучний	0,92
		сік сливовий	0,53
		сік виноградний	0,65
		інші соки плодові натуральні	0,9
		яблука сушені	0,2
		сливи сушені	0,2
		абрикоси сушені	0,17
		родзинки	0,15
		фрукти (ягоди) свіжі (груші, айва, персики, сливи, черешні, вишні, абрикоси, банани)	1
		виноград	0,8
		компоти консервовані	0,5
Яблука сушені	1	яблука свіжі	5
		груші сушені	1
		фрукти, ягоди сушені (курага, чорнослив, урюк, родзинки)	0,5
Дріжджі хлібопекарські	1	дріжджі хлібопекарські сухі	0,3
Кури патрані (I категорії)	1	яловичина, свинина	1
		кури напівпатрані (I категорії)	1,34
		курчата патрані	1
		курчата напівпатрані	1,5
		стегенця курячі	0,8
		філе куряче	0,6
		консерви з курятини	0,75	за медичними показаннями
М’ясо (яловичина, свинина нежирна)		печінка	1
		серце	1,77
		м’ясо птиці патраної (I категорії)	1
		ковбаса варена	0,8
		консерви м’ясні (у тому числі з курятини)	0,75	за медичними показаннями
		риба	1,15
		сир кисломолочний напівжирний	1,2
Риба (охолоджена, морожена)	1	оселедець солений із головою	1
		рибне філе	0,7
		консерви рибні	0,8	за медичними показаннями”.
		яловичина	0,87
		яйце	0,9
Яйця, штук	1	сир кисломолочний напівжирний	0,031
		яловичина	0,1
		молоко	0,18
		сир твердий	0,02

Заклад дошкільної освіти №1 "Теремок"

Сторінки

Сторінка старшої медичної сестри

Бесіда з працівниками харчоблоку: "Дотримання норм при роздачі готових страв"

РУХОВА АКТИВНІСТЬ - ОСНОВА ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ДИТИНИ

Зарядка має закінчуватися водними процедурами.

Позитивну оздоровчу дію мають і інші циклічні вправи, насамперед лижні прогулянки. У таких фізичних навантаженнях бере участь велика кількість м'язів.

Можна навчити дитину гальмуванню «плугом», коли кінці лиж розсунуті, а носки лиж та коліна зводяться ближче одне до одного і лижі ставляться на внутрішні ребра.

Отже, заняття спортом з дітьми можуть бути дуже різноманітними, головне — їх послідовність, систематичність та вірна організація.

Симптоми енцефаліту

Рекомендації лікаря

Немає коментарів:

Дописати коментар

Сторінки

Сторінка старшої медичної сестри

Бесіда з працівниками харчоблоку: "Дотримання норм при роздачі готових страв"

РУХОВА АКТИВНІСТЬ - ОСНОВА ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ДИТИНИ

Зарядка має закінчуватися водними процедурами.

Позитивну оздоровчу дію мають і інші циклічні вправи, на­самперед лижні прогулянки. У таких фізичних навантаженнях бере участь велика кількість м'язів.

Можна навчити дитину гальмуванню «плугом», коли кінці лиж розсунуті, а носки лиж та коліна зводяться ближче одне до одного і лижі ставляться на внутрішні ребра.

Отже, заняття спортом з дітьми можуть бути дуже різноманітними, головне — їх послідовність, систематичність та вірна організація.

Симптоми енцефаліту

Рекомендації лікаря

Немає коментарів:

Дописати коментар

Позитивну оздоровчу дію мають і інші циклічні вправи, насамперед лижні прогулянки. У таких фізичних навантаженнях бере участь велика кількість м'язів.