Інформація для батьків

Шановні батьки! В цьому розділі Ви знайдете багато цікавої та корисної інформації для себе та своїх діток.




 















Фотоетюд "Як я провів літо"
Анна Шікільова (ІІ мол.гр)
Ілля Шелюженко (старша гр.)
Коля Чабанюк (старша гр.)
Софія Подеряка (ІІ мол.гр.)
Міша Григоров (ІІ мол.гр.)
Женя Бондаренко (ІІ мол. гр.)
Артем Лупина (І мол. гр.)
Олексій Шелюженко (старша гр.)
Даша Семко (старша гр.)






Корисні посилання:

11 добрих мультиків для дітей та дорослих, які варто переглянути під час карантину




«Карантиноправила від Наталії Гуркіної»


Дитячий телеканал ПЛЮСПЛЮС і МОЗ України запустили мультфільм з порадами про те, як поводитися малечі під час карантину через коронавірус COVID-19.
Разом з героями Трикутею, Квадриком і Кружком діти дізнаються, як легко «озброїтися проти вірусу».

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ




"Як організувати дозвілля дітей під час карантину" (консультація для батьків)

       Вступ дитини до школи завжди є переломним моментом у її житті, незалежно від того, в якому віці вона приходить у перший клас: у шість чи в сім років. Про що насамперед мають пам’ятати батьки майбутнього першокласника? На що бажано звернути їхню увагу під час підготовки дитини до школи?
Нова українська школа (НУШ) презентувала вимоги до взаємин «учні — батьки — вчителі — школа». Пріоритетами в них є педагогіка партнерства, нові підходи до навчання учнів, формування в них ключових компетенційностей тощо. Педагоги-дошкільники також мають переосмиcлити свої підходи до підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі. Насамперед продумати роботу з батьками.
Погляди батьків щодо підготовки дитини до школи різноманітні. Одні вважають, що готувати дитину до школи потрібно. Йдучи до школи, вона має вміти читати, писати та рахувати. Інші наголошують, що поспішати не варто — дитина сама все надолужить. Як відшукати «золоту середину»: підготувати дитину до школи і водночас не відбити в неї бажання вчитися? Та й невже настільки важливо, щоб дитина, йдучи до школи, вже вміла читати та рахувати?
Одне з найголовніших питань у роботі закладу дошкільної освіти — психолого-педагогічна просвіта батьків — набуває особливого значення під час роботи з батьками дітей старшого дошкільного віку. Завданням педагогів є формувати відповідний рівень психолого-педагогічної грамотності батьків щодо вікових особливостей розвитку старшого дошкільника та молодшого школяра, а також у формуванні в них уміння налагоджувати партнерську взаємодію з дитиною — майбутнім першокласником.
Одним із багатьох варіантів та форм проведення такої роботи може бути пратикум для батьків дітей старшої групи. Матеріали для проведення такого практикуму подано в Додатку 1.
       ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ ЯК ЗАПОРУКА ЇЇ УСПІШНОГО НАВЧАННЯ
Щоб успішно вчитися, дитині потрібні сили, вона має бути фізично готовою щодня нести ранець чи портфель, сидіти протягом 30-35 хв на уроці, правильно тримати ручку, писати впродовж тривалого часу тощо.
І педагоги, і батьки часто недооцінюють роль сформованості навичок здорового способу життя — фізичний аспект розвитку дитини. Фахівці стверджують, що саме фізичний розвиток є запорукою успішного навчання дитини в школі. Фізична готовність, відповідний стан здоров’я дитини — це одна з основних передумов її успішного навчання в школі.
Не можна забувати і про біологічну зрілість — досягнутий рівень дозрівання організму дитини. Біологічно зрілій дитині легше впоратися з фізичними та розумовими навантаженнями, адаптуватися до нових умов, оскільки вона менш вразлива до стресу, збудників дитячих інфекційних хвороб. Бажано також приділити увагу антропометричним показникам дитини (вага, зріст, зміна молочних зубів на постійні тощо).
         ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ДИТИНИ 
Важливою складовою готовності дитини до школи є її психологічна готовність. Існують різні думки фахівців щодо структури психологічної готовності, однак здебільшого виокремлюють такі її компоненти:
  • соціальний;
  • емоційно-вольовий;
  • інтелектуальний;
  • мотиваційний.
Соціальний  компонент.
Дитина має розуміти, що в школу вона йде не лише гратися з друзями, а й одержувати нові знання та вміння. Проте навчатися вона буде не сама. У класі здебільшого навчаються близько тридцяти учнів, тож дитина має вміти спілкуватися та працювати в групі.
Тож у дитини до початку навчання у школі бажано сформувати:
  • адекватну самооцінку;
  • потребу в спілкуванні з іншими;
  • уміння приймати інтереси групи дітей;
  • уміння налагоджувати взаємини з однолітками та дорослими.
Варто виховувати в дитини не лише лідерські якості та навички, а й уміння за потреби поступатися. Дитина має бути терплячою до інших.
Емоційно-вольовий.
Психологічна готовність дитини до школи передбачає розвиток її емоційно-вольової сфери, показники якої свідчать про сформованість відповідного компонента психологічної готовності до навчання в школі. Йдеться зокрема про такі показники, як:
  • упевненість у собі;
  • переважання позитивного настрою;
  • прагнення стримувати негативні емоції;
  • уміння керувати своєю поведінкою;
  • розвиток емоційної стійкості;
  • довільність пізнавальних процесів, зокрема сприймання, мислення, пам’яті, а також уваги;
  • довільність поведінки — здатність робити не лише те, що цікаво, а й те, що потрібно, доводити розпочату справу до кінця.
Бажано вчити дитину виражати свої думки, емоції та бажання, «читати» емоції та настрій інших, прагнути враховувати це під час взаємодії.
Інтелектуальний.
Про сформованість інтелектуального компонента психологічної готовності дитини до школи свідчить:
  • розвинуте сприймання;
  • стійка пізнавальна увага;
  • розвинуті мислення та мисленнєві операції — проявляється у здатності виокремлювати та розуміти важливі ознаки та зв’язки між предметами;
  • здатність відтворювати зразок;
  • оволодіння усним мовленням;
  • розвиток дрібної моторики, зорової координації;
  • розвиток здатності до навчання.
Важливо не перевантажувати дитину інформацією, яку вона через свої вікові особливості ще не може повністю сприйняти. Бажано подавати знання дозовано. Інформація має відповідати віковим інтересам дитини. Одне з основних завдань формування інтелектуального компоненту психологічної готовності дитини до навчання в школі — навчити її слухати та переказувати почуте, відповідати на запитання відповідно до теми. Дорослий, навчаючи дитину, має бути для неї мудрим учителем, наставником, другом.
Мотиваційний.
Мотиваційний компонент психологічної готовності дитини до школи відображає її бажання чи небажання вчитися. Цей компонент є визначальним у структурі психологічної готовності дитини до навчання в школі, бо від нього залежить входження дитини в нову для неї діяльність, яка відрізняється від ігрової обов’язковістю, інтелектуальним навантаженням, необхідністю долати труднощі тощо.
Виокремлюють такі мотиви навчання:
  • внутрішні (пізнавальні) — характеризуються потребою в інтелектуальній активності, пізнавальним інтересом;
  • зовнішні (соціальні) — виявляються в бажанні дитини займатися суспільно значущою дія­льністю, в авторитетному ставленні до вчителя.
Мотиви навчання формують внутрішню позицію школяра, яка є одним з основних показників психологічної готовності дитини до навчання.
                                     ЗАВДАННЯ БАТЬКІВ 
Не кожна дитина може успішно навчатися в школі. Шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Насамперед батькам важливо усвідомити, що не потрібно заздалегідь виконувати програму першого класу.
Під час підготовки дитини до школи бажано забезпечити умови для її загального розвитку, зокрема:
  • дбати про фізичне здоров’я дитини;
  • збагачувати життєвий досвід дитини;
  • закріплювати побутові навички та розширювати межі самообслуговування і самостійності дитини;
  • розвивати мовлення дитини;
  • навчати дитину спостерігати, думати, осмислювати побачене та почуте;
  • учити дитину висловлювати свою думку та поважати думку інших;
  • поступово формувати зацікавленість до навчання і позитивне ставлення до школи.
Варто пам’ятати, що дитина не народжується школярем, готовність до школи — це комплекс здібностей, які піддаються корекції. Процес формування цих здібностей потребує дбайливого ставлення дорослих до дитини, і насамперед батьків. А виховувати дитину — це мистецтво, адже процес виховання — це безперервна робота серця, розуму та волі батьків.
Додаток 1 
Тест Чи готова  ваша дитина до школи?
Інструкція: дайте відповідь на запитання

Оброблення результатів:
Результати підраховують за кількістю позитивних відповідей на запитання тесту:
  • 15-18 — дитина готова йти до школи. Ви не даремно з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна буде легко подолати.
  • 10-14 — ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які ви відповіли «Ні», підкажуть вам, над чим ще бажано попрацювати.
  • 9 і менше — почитайте спеціальну літературу, спробуйте приділяти більше часу заняттям із дитиною, зверніть увагу на те, чого вона не вміє.

*****************************************************************************
Конкурс "Парк моєї мрії"
У конкурсі прииймали участь:
 Діти ІІ молодшої групи - Лєра Б., Денис В.,  Назар Р., Матвій П., Маша Н., Нікіта Г., Ксюша П., Артем М., Кіра Б., Маша М., Богдан С., Єгор Ф.,
Діти середньої групи - Ярослав С., Даша С., Ілля Ш.
Старша група - Настя Б., Наташа Р., Вероніка М., Олександра Ш.
Ми дуже вдячні батькам та діткам за участь у конкурсі та активну громадську позицію.
Методичні рекомендації батькам дошкільників, які виховуються  в умовах сім`ї

 ПОЛОЖЕННЯ
ПРО КОНСУЛЬТАТИВНИЙ ЦЕНТР ДЛЯ БАТЬКІВ АБО ОСІБ,
ЯКІ ЇХ ЗАМІНЮЮТЬ, І ДІТЕЙ ЯКІ ВИХОВУЮТЬСЯ В УМОВАХ СІМ’Ї
(положення про консультативний центр розроблено відповідно до наказу МОН молодьспорт України від 30.06.11 № 714 «Про затвердження Примірного положення про консультативний центр для батьків або осіб, які їх замінюють, і дітей які виховуються в умовах сім’ї»)

1. Загальні положення

1.1. Консультативний центр для батьків або осіб, які їх замінюють і дітей, які виховуються в умовах сім’ї ( далі - Консультативний центр), організовано при Курилівському дошкільному навчальному закладі (ясла-садок) «Калинка» Курилівської сільської ради, що реалізує освітні програми дошкільного виховання та районних методичних кабінетах.
1.2. Консультативний центр в своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», іншими законодавчими актами, наказами МОНмолодьспорт, рішенням місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
1.3. Консультативний центр створено для батьків або осіб, які їх замінюють і дітей віком від 2 місяців до 6(7) років, які виховуються в умовах сім’ї.
1.4. Консультативний центр - це одна з форм надання допомоги сім’ї у вихованні і розвитку дітей дошкільного віку.

2. Мета і завдання діяльності Консультативного центру

2.1. Мета створення Консультативного центру:
- забезпечення єдиних вимог і наступності сімейного і суспільного виховання;
- надання безкоштовної психолого-педагогічної допомоги батькам або особам, які їх замінюють, підтримки різнобічного розвитку дітей, які виховуються в умовах сім’ї.
2.2. Головні завдання Консультативного центру:
- надання всебічної допомоги сім’ї у розвитку, вихованні та навчанні дітей, які виховуються в умовах сім’ї, відповідно до їх задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних і психічних та фізичних особливостей, культурних потреб;
- сприяння соціалізації дітей дошкільного віку, які виховуються в умовах сім’ї;
- забезпечення взаємодії між дошкільним навчальним закладом й іншими організаціями соціальної і медичної підтримки дітей і батьків або осіб, які їх замінюють.

3. Організація діяльності Консультативного центру

3.1. Основні форми діяльності Консультативного центру:
- організація лекторіїв, теоретичних і практичних семінарів, індивідуальних і групових консультацій для батьків або осіб, які їх замінюють;
- організація заочного консультування через листування та в телефонному режимі, через організацію роботи сайту навчального закладу.
3.2. Консультативний центр може здійснювати консультативну допомогу батькам або особам, які їх замінюють, з питань:
- соціалізації дітей дошкільного віку, які виховуються в умовах сім’ї ;
- вікових, психофізичних особливостей дітей;
- психологічної готовності до навчання у школі;
- профілактики відхилень у фізичному, психічному і соціальному розвитку дітей дошкільного віку, які виховуються в умовах сім’ї;
- організація ігрової діяльності;
- організації харчування дітей вдома;
- створення умов для загартування і оздоровлення;
- соціального захисту дітей із різних категорій сімей.
3.3. Робота з батьками або особами, які їх замінюють і дітьми в Консультативному центрі проводиться в підгрупах і індивідуально.
3.4. Організація психолого-педагогічної допомоги батькам, або особам, які їх замінюють, будується на основі інтеграції діяльності спеціалістів Консультативного центру: вихователя, практичного психолога, сестри медичної.
3.5. Консультування батьків або осіб, які їх замінюють, може проводитись одним або декількома спеціалістами одночасно.
Кількість спеціалістів, залучених на громадських засадах до роботи в Консультативному центрі, визначається керівником методичного кабінету управління освіти або керівником навчального закладу, на базі яких організовано його діяльність.
3.6. Для здійснення діяльності Консультативного центру необхідно ведення наступної документації:
- журнал реєстрації звернень;
- план та графік роботи Консультативного центру, затверджений керівником методичного кабінету управління освіти або керівником навчального закладу, на базі якого функціонує даний центр;
- аналіз роботи за рік.
3.7. Безпосереднє керівництво Консультативним центром здійснюється керівником навчального закладу, на базі якого організовано його діяльність.

ГРАФІК   РОБОТИ
консультативного  центру 
дошкільного навчального  закладу  № 1 «Теремок»


Дата
Час
Місце проведення
1, 4 тиждень місяця
Четвер

13.00-14.00
Методичний кабінет закладу


____________________________________________________________________________________________________________________________________


Сучасні умови життя, на жаль, не дозволяють батькам приділяти досить часу своїм дітям. Заробляння грошей, створення стабільності в сім’ї є пріоритетним завданням дорослого населення нашої країни. Швидкий темп життя, брак вільного часу віддаляють батьків від дітей. Звичайно, було б просто чудово, якби мами і тата більше спілкувалися з дітьми, частіше б грали в спільні ігри. Дуже цінний досвід сімей, де незважаючи ні на що збереглися традиції спільних вечерь, настільних ігор, перегляду та обговорення телепередач і дитячих фільмів. А що ж робити, якщо дійсно немає достатньо часу для спілкування з дитиною, і вже тим більше для спільних ігор?
Враховуючи той момент, що спілкування батьків з дітьми відбувається переважно по дорозі у ясла-садок і ввечері додому, пропонуємо вам кілька варіантів ігор, які не вимагають спеціальних педагогічних знань і допоможуть вам провести кілька дивовижних хвилин поруч з вашим малюком. Прогулянка – ідеальний час для спілкування з донечкою чи синочком. Ніхто не відволікає маму від дитини розмовами, не треба бігти на кухню, до пральної машини, телефону. Найближчі півгодини-годину ви нікуди не поспішаєте. Пограйте з малюком, згадайте своє дитинство, свої улюблені ігри. Спілкування – запорука розуміння.  Адже так важливо навчитися розуміти один одного!
Найкраще  розвивати мовні навички у вільному спілкуванні з дитиною, у творчих іграх. Діти, захоплені задумом гри, не помічають того, що вони вчаться, хоча їм доводиться долати труднощі при вирішенні завдань, поставлених у ігровій формі.
Більшість ігор на вулиці не вимагають спеціального обладнання і підготовки, однак розвивають моторику, слухову і зорову увагу, мислення, словниковий запас і зв’язне мовлення.
«Спостерігаємо за транспортом»
Порахуйте, скільки автомобілів, автобусів, тролейбусів зустрілося вам по дорозі.
Розкажіть, якими вони бувають?
Як їх можна назвати одним словом? (транспорт)
Згадайте скільки дверей, коліс у автобуса.
Який вид транспорту ви ще знаєте? (водний – човник, пароплав.., повітряний – літак…, наземний – машина, велосипед….)
 «А будинки бувають різні…»
Розгляньте будинки навколо вас. Які вони бувають?
Дерев’яні, цегляні, одноповерхові, п’ятиповерхові…, високі, низькі, красиві і ….
Згадайте, на якому поверсі ви живете?
Скільки поверхів над вами, під вами?
Порахуйте скільки вікон на вашому поверсі, в будинку?
«Вивчаємо все живе…»
Розкажіть, скільки дорослих, дітей, тварин вам зустрілося по дорозі. Опишіть їх.
Вони веселі, сумні, старі, молоді, худенькі, великі…
Придумайте загадку про них.
Частіше задавайте питання:
«Хто це? Маленький, пухнастий, з вусами і нявкає….».
«Що буває…»
Почніть гру словами: «М’яким може бути хліб, а ще подушка, а ще м’яким може бути…» і почекайте, поки дитина придумає свій варіант.
Або так:
  • Що буває круглим?
  • Що буває гострим?
  • Що буває рідким?
  • Що буває довгим?
  • Що буває пухнастим?
  • Що буває твердим?
  • Що буває квадратним?
  • Що буває ароматним?
«Хто ким був чи що, чим було?»
Ким або чим раніше було курча (яйцем), кінь (лошам), жаба (пуголовком), метелик (гусеницею), черевики (шкірою), сорочка (тканиною), риба (ікринкою), шафа (дошкою), хліб (борошном), велосипед (залізом), светр (шерстю) і т. д.?
 «Закінчи речення»
  • Маринка не пішла сьогодні в школу, тому що… (захворіла).
  • Я не хочу спати, тому що… (ще рано).
  • Ми поїдемо завтра в ліс, якщо… (буде хороша погода).
  • Мама пішла в магазин, щоб… (купити продукти).
  • Кішка залізла на дерево, щоб… (врятуватися то собаки).
«Буває – не буває»
Запропонуйте дитині підтвердити правильність висловлювання словами «буває» або «не буває».
  • Чашка смажиться на сковороді.
  • Ведмідь спить у барлозі.
  • Людина вище собаки.
  • Воробей – це не птах і т. п.
Ця гра розвиває слухову увагу, яка необхідне кожній дитині для успішного навчання.
«Відгадай, що я бачу»
Запропонуйте дитині відгадати слово, яке ви задумали, користуючись словами-підказками:
  • Високий, цегляний, багатоповерховий (будинок).
  • Маленький, сіренький, вміє літати, цвірінькає (горобець).
  • Гарна, колюча, приємно пахне, може бути різних кольорів (троянда).
«У магазині»
Разом із дитиною Ви опинилися в магазині, вибираєте продукти і питаєте:
  • «Я хочу зварити борщ. Що мені потрібно купити?» Дитині пропонується перерахувати продукти.
  • «Ми з тобою купимо цукор. Куди ж нам вдома його покласти? Я забула, як називається посуд для цукру?» «Цукорниця» – відповідає дитина.
  • «А в цьому відділі я купила груші, апельсини і лимон. Як це можна назвати одним словом?» «Фрукти» – каже син або донька.
 «Порівняй»
  • В магазині порівняйте дві чашки (за кольором, об’ємом, матеріалом).
  • На вулиці порівняйте дві машини, два будинки, два дерева.
Що подобається більше? Чому? Поясни.
«Відгадай предмет за назвою його частин»
  • Кузов, кабіна, колеса, кермо, фари, дверцята (вантажівка).
  • Стовбур, гілки, сучки, листя, кора, коріння (дерево).
  • Дно, кришка, стінки, ручки (каструля).
  • Палуба, каюта, якір, корма, ніс (корабель).
  • Під’їзд, поверх, сходи, квартири, горище (будинок).
  • Крила, кабіна, хвіст, мотор (літак).
  • Очі, чоло, ніс, рот, брови, щоки (обличчя).
«Чарівні окуляри»
Уявіть, що у вас є «чарівні окуляри» коли їх одягаєш, то все навколо стає (зеленим, синім і. т. д). Поглянь навколо і скажи якого кольору все стало. (Червоні чоботи, червоне дерево, червоний паркан, червона кішка…). Варіантів гри може бути багато.
«Хто що робить?»
Завдання дитини придумати якомога більше слів до слова (кіт, горобець, машина, дерево…).
Кішка нявкає, біжить, стрибає, сичить…,
машина їде, гуде, везе вантажі…і т. д.
 «Ланцюжок слів»
Називати по черзі слова, що починаються на останній звук попереднього слова. Приклад: сова – апельсин – носок – кіт…
«З чого яке?»
Сік з яблук – яблучний, а з груш? Слив? Будинок з цегли – який? Книга з паперу, ковдра з вовни і т. д.
 «Дивна історія»
У цій грі потрібно буде скласти розповідь про те, що ви побачите з дитиною по дорозі додому. Краще, якщо ви почнете цей розповідь самі, а дитина її продовжить. Не обмежуйте фантазію малюка, але стежте, щоб слова дитина вимовляв правильно.
Звичайно, дорогі наші мами і тата, це лише мала частина тих ігор, які ви можете запропонувати малюкові по дорозі в ясла-садок і додому. Але нам дуже хотілося, щоб вони допомогли вам стати ближче з вашим сином чи донькою і дали можливість отримувати задоволення від спілкування з ними.
Пам’ятайте, кожна дитина любить своїх батьків просто так, тільки за те, що вони її батьки, за те, що вони про нього піклуються і люблять його. Спільні ігри допоможуть вам стати ближче, а це дуже важливо. Грайте зі своїми дітьми і дружіть. Представлені ігри сприяють не тільки встановленню більш тісних відносин між вами і вашою дитиною, але так само спрямовані на розвиток пам’яті, уваги, мислення, сприйняття, уяви, мовлення вашої дитини. Грайте і не забувайте хвалити своїх дітей!

 





9 причин, чому лего зробить вашу дитину розумнішою

Що розвиває конструктор Лего?

Конструктор лего вчить конструювання, яке впливає на різні функції розвитку дитини.
  1. Науково доведено, що конструювання в першу чергу розвиває моторику рук. Поєднуючи дрібні деталі разом, доводиться докласти зусилля щоб зібрати іграшку. Це допомагає тренувати координацію рухів.
  2. Моторика рук пов'язана з розвитком мови. Центри мозку, які відповідають за це, розташовані поруч. Дитині цікаво дізнатися все про нові предмети. Також самі батьки, збираючи разом конструкцію, вчать її новим словами: назви форм, кольорів, споруд, матеріалів, їх характеристик.
  3. Розвиває логічне мислення. Для того щоб зібрати ціле, потрібно об'єднати частини. Необхідно подумати, подумки уявити цілісний предмет, зрозуміти яким чином його зібрати. Доведеться також зацікавитися схемою, яка додається до конструктора, зрозуміти як нею користуватися. Можливість знаходити різні шляхи вирішення завдань.
  4. Увага, терпіння, посидючість. Доведеться пережити невдачі пов'язані з крахом конструкції, бути наполегливим - заново почати збирати, уважно слідувати інструкції, проводити корекцію складеного невірно. Отже малюк придбає цінний навик, який стати в нагоді для подальшого життя - самодисципліна.
  5. Творчий підхід. Оскільки lego можна зібрати виходячи з фантазії, дитина розвиває уяву, роблячи придумане реальним. прораховуючи свої кроки, можливі комбінації. Виробляє колірне розуміння.
  6. Математичні навички. Підрахунок кількості деталей, поділ цілого на частини, додавання різних кількостей деталей. Відкриє у дитині розуміння пропорцій.
  7. Основи фізики. Навчитися враховувати вагу, розмір, баланс. Дізнається про пристроях техніки, яку він конструює, її складові частини.
  8. Розвиває орієнтування в просторі, вході отримання інформації про навколишній світ.

Чим корисно лего ще?

Головна особливість цієї іграшки - допомагає розвинути ті навички, яких немає.
Нетовариські діти навчаться знаходити спільну мову. Збираючи деталі спільно, діти коммуніціюють між собою, їм доведеться домовлятися, співпрацювати, обговорювати подальші дії, йти на контакт щоб створювати разом.
З іншого боку, гіперактивні діти освоять посидючість, цікаве заняття, яке допоможе їм стати більш сконцентрованими.

Чому діти люблять грати в лего?

Конструктор лего на врядчи зберігав би свою популярність вже близько 80 років, якби не дитяча любов. Складно знайти дитину, яка відмовиться від цієї захоплюючої гри.
  • Конструктор містить безліч деталей різних форм, типів. Розробники подбали про розробку, за основу взявши пильний нагляд за дитячою поведінкою під час гри, спостереження батьків, щоб крім різноманітності, дитині було дійсно цікаво грати.
  • Кріплення з'єднуються між собою дуже легко, причому конструкції виходять дуже міцними, стійкими.
  • Всі елементи нетравматичні - з округленими куточками, відсутні гострі елементи.
  • Кольори різні, яскраві, привабливі. Враховується особливість дитячого сприйняття світу.
  • Складається з екологічно чистих матеріалів, які не містять токсинів. Пігменти високої якості, не шкідливі для здоров'я. З'єднання кріпляться без клею.
  • Деталі з різних наборів можна з'єднати між собою. Незважаючи що дизайн, методика виробництва змінювалися, сучасна іграшка з'єднається навіть з найпершими екземплярами.
  • Випускають набори серіями, різного ступеня складності, кожна деталь має свою назву.
  • Інструкція містить досить зрозумілі креслення, рекомендовані схеми збірки.
  • Індивідуальний підхід до кожної вікової категорії. Складність залежить від віку.
  • Рекомендований вік вказується цифрою на лицьовій стороні упаковки. Всі набори лего відрізняються вагою, кількістю блоків, наявністю ігрових фігурок.
  • Лего проходить наукові дослідження, тестування.

Як правильно вибрати лего, щоб розвиток дитини був ефективним?

Дітям до 5 років

Lego випустив серію Duplo, яка відрізняється великими розмірами деталей, величезний вибір фігур тварин і людей, легке кріплення, підвищена міцність. Lego duplo купитиможна в нашому інтернет-магазині просто не виходячи з дому.

Дітям від 5 до 12 років

Для дітей даного віку, розроблена серія Lego Juniors, яка складається з величезного розмаїття наборів на різну тематику: поліція, ельфи, пірати, володар кілець, Сімпсони, залізниця, будівництво, пожежна, лицарі. Виробляються стандартної форми.

Дітям від 9 до 16 років

Набори для них оснащені механізмами руху. датчиками, програмними забезпеченнями: машини, літаки, роботи, трактори, екскаватори, поїзди. Існують навіть набори, де після складання, всім можна керувати дистанційним пультом.

Як грати в Лего з дітьми, щоб їм це пішло на користь?

Особливості гри з малюками

  • Вам необхідно привернути увагу дитини. Перший час він може розкидати деталі в сторони.
  • Дайте йому пограти в лего самостійно щоб відбулося знайомство з новою річчю.
  • Далі покажіть вашу зацікавленість даною річчю, збирайте разом прості фігури. Запорука успіху - залучення в гру.
  • Пояснюйте словами що потрібно зробити, просіть допомогти вам, називайте кольору, форми, розміри, чергуйте їх.
  • Дайте йому повторювати за вами легкі для відтворення конструкції, обов'язково хваліть вашого малюка, підігріваючи мотивацію. Дуже скоро він навчиться виконувати завдання по вашим підказкам.
  • Найперше побудоване спорудження бажано щоб була вежа з кубиків.
  • Дізнавайтеся про предмети на дотик. Сховайте окрему фігурку в мішечок для іграшок, дайте її помацати.
  • Придумуйте казки, проводьте тематичні ігри. Поступово будуйте парки, села, міста.
  • Навчіть описувати деталі.

Як грати лего зі школярами

  • Навчайте їх знаходити однакові деталі за різними критеріями. Наприклад, однакового кольору, розміру.
  • Закріплюйте знання геометричних форм. Діти повинні навчитися відрізняти їх і знати назви.
  • Продовжуйте розвивати моторику, складаючи більш складні конструкції: аеропорти, залізниці, стоянки.
  • Будуйте з закритими очима. Спочатку можете підказувати, говорити в якій стороні знаходиться потрібний предмет конструювання. Потім, дайте дитині зробити це самостійно.
  • Навчіть знаходити предмети на дотик.
Тепер, коли ви знаєте що розвиває конструктор лего, обов'язково придбайте його.
Увага! Кір!
Детальніша інформація за посиланням:

 https://teremok-dutsadok.blogspot.com/p/blog-page_29.html






Цікаві події місяця
Грудень

06.12 Проведено районне відкрите заняття на тему «Застосування ефективних методів і прийомів навчання дітей зображення предметів» вихователем Бойко А.А. у середній групі
10.12 проведено вихователем середньої групи Похилюк А.В відкритий показ на тему: «Використання інноваційних методик на фізкультурному занятті» (Єфіменко М. М.)


 
     



 19.12 Відбулася піжамна         
  вечірка до дня Святого Миколая












27.12 зустріли Новорічний ранок діти І молодшої та середньої групи


        




              28.12 зустріли Новорічний ранок діти ІІ молодшої 
та старшої групи


Грудень – проведено контрольні заняття у всіх групах.

**************************************************************************************






Цікаві події місяця
            Листопад             



05.11. проведено вихователем Рибачок  Є.П. тематичне заняття на тему: «Дивовижні орнаменти Марфи Тимченко»





08.11 відбулося тематичне заняття по темі: «Казкова мандрівка». Провела його Гайдай О.С. у старшій групі.  




    



З 05 по 09.11 проходив тиждень безпеки життєдіяльності «Мала іскра – великий вогонь!»   



   




















З 12 по 16.11 провели тиждень безпеки життєдіяльності «Руху правила єдині, поважати всі повинні!» 









21.11 відбулося тематичне заняття із теми «Чарівна водичка». Провела його вихователь старшої групи Гайдай О.С.


   


21.11 День Гідності та Свободи.  Зустріч з воїнами АТО.


Адаптація дитини до дитячого садочку


Дитина іде до дитячого садочка. Напевно, немає батьків, які б не хотіли, щоб цей етап пройшов легко, спокійно, щоб малюк з задоволенням і без криків відразу ж пішов до дитсадка. Але так буває досить рідко. Частіше діти перших кілька днів чи тижнів плачуть, не хочуть відпускати маму. І в цьому немає нічого незвичного. Для дитини початок відвідування садочка — це стрес. І наше з вами завдання пом’якшити його настільки, щоб він пройшов непомітно і без неприємних наслідків. Тому пропонуємо вам 14 правил для батьків, щоб адаптація дитини пройшла якомога легше і швидше.
  1. Віддавати дитину в дитячий садочок краще в теплу пору року, коли діти більшість часу проводять на прогулянці. Так дитині буде легше адаптуватися, оскільки ігри на свіжому повітрі, пісочниця — все дуже нагадує звичні умови її повсякденного життя.
  2. За тиждень-два привчити дитину до режиму, який встановлено в садочку і ввести в раціон дитини блюда, які готують в садочку. Таким чином на 2 стресових моменти стане менше. Дитина повинна звикнути прокидатися зранку (наприклад, о 7:00), спати вдень з 13:00, снідати і обідати приблизно в той же час, що і в садочку. Тоді їй буде легше звикати до умов садка.
  3. Навички самообслуговування. Навчіть малюка одягатися, роздягатися, їсти ложкою, відучіть від одноразових підгузків. Звичайно, якщо вам доводиться віддавати дитину в дитсадок в дуже ранньому віці, то ці навички можуть бути ще не сформовані на достатньому рівні. Головне, щоб дитина хотіла і пробувала самостійно одягатись чи їсти, а ткож вміла попросити про допомогу. Тоді вона комфортніше і впевненіше почуватиметься серед однолітків, серед яких знайдуться ті, що вміють робити це самостійно.
  4. Сформувати позитивну установку на садочок. Це дуже важливий пункт!Ніколи не лякайте дитину садочком. Такі фрази, як: “Заспокойся, бо відведу в садок”, “От підеш в садочок — побачиш!” здатні сформувати у дитини установку на те, що в садочку погано і його варто уникати всіма силами. Не використовуйте фрази, які містять негатив джля дитини (“А в садочку тобі доведеться таке їсти!”, “От підеш в садочок, а там мусово ділитися з дітками!”. Розповідайте дитині про садочок, гуляйте біля нього, спостерігайте за дітьми на майданчику в дитчяому садку, коментуючи все, що побачили.
  5. Не обманюйте дитину! Говоріть так, як є. Не варто дуже розхвалювати садочок, щоб потім у дитини не було розчарування. “Так, ти прийдеш в групу, а там багато діток. Спочатку ти нікого не знатимеш, але вихователька допоможе подружитись і вам буде весело!”. “Так, тобі доведеться бути в садочку без мами, я теж буду сумувати за тобою, але ввечері я обов’язково за тобою прийду!” — ось так краще розмовляти з дитиною.
  6. Навчіть дитину відпускати маму, гратися самій іграшками. Звичайно, не у всіх є така можливість, але добре, якщо у дитини є регулярний досвід того, що мама відлучається на декілька годин, а малюк тим часом залишається з татом, бабусею, нянею… Діти, які ніколи не розлучалися з мамою, так само, як і ті, у яких був невдалий досвід такого розлучення, можуть довше адаптовуватися до дитячого садочка.
  7. Навички спілкування. Покажіть дитині, як ділитися іграшками, як просити іграшку, як звертатися до дорослих. Ці навички пригодяться їй в групі дитсадка буквально з першого ж дня. Для підготовки дитини до дитсадка, відвідуйте групи раннього розвитку, хоча б для того, щоб дитина звикла до дитячого колективу, занять і необхідності слухати і чути дорослого.
  8. Спілкуйтеся з вихователями з повагою і доброзичливо. Дитина дуже уважно слідкує за вашими емоціями, реакціями, поведінкою. Таким чином, вона ставиться до інших людей так, як ви ставитесь до них, вона переймає ваше ставлення. Тому, прийшовши в дитячий садок вперше, дитина повинна відчути і зрозуміти, що вихователь — це “добра тьотя”, бо мама з нею привітна, спокійна і доброзичлива.
  9. Обов’язково прощайтесь, не тікайте, залишаючи дитину. Це стосується не тільки дитячого садка, але і будь-яких моментів розлучення. Дитині набагато легше зрозуміти, що мама іде і скоро повернеться, ніж збагнути, куди мама раптово поділася. В останньому випадку діти починають придумвати, що мама покинула їх і більше ніколи не повернеться. Тоді починаються сльози, переживання, істерики, небажання відпускати маму ні на секундочку.
  10. Не порушуйте звички на перших порах, навіть погані (смоктання пальця, соски і т.п.) Якщо ваш малюк смокче соску, палець чи має ще якусь звичку, не намагайтесь відучити від неї паралельно з вступом до днз. Так ви додаєте ще один стрес вашій дитині. Зачекайте поки дитина адаптується до садочка, тоді займіться звичками. Або ще краще, відучіть від звички заздалегідь, ще до початку відвідування дитсадка.
  11. Дитині більше уваги, тепла, ласки. Малюку, який почав ходити в дитсадок, приділяйте більше уваги, тепла, ласки, більше обіймайте, демонструйте свою любов, більше часу проводьте разом. Таким чином ви компенсуєте ту нестачу мами протягом дня і ще раз переконуєте, що мама продовжує любити, а не покидає в садочку, бо більше не любить.
  12. Якщо дитині важко розлучатися з мамою, нехай відводить до дитсадка тато, бабуся чи ще хтось. Хоча б на перших порах.
  13. Пам’ятайте, ДИТИНА ВІДЧУВАЄ ВАШУ ТРИВОГУ! Тому стояння під дверима групи і прислухання до того, що там відбувається, ходіння навколо садочка і “заглядання у вікна” ні до чого хорошого не приведе. Дитина, котра відчуває мамину тривогу чи страх, починає сама боятися і думати, що в садку з нею може трапитися щось неприємне. Для такої дитини період адаптації може не закінчуватися дуже довго — поки мама не заспокоїться і не відпустить свої переживання.
  14. Приймати почуття дитини. Виключити нотації, переконання…
  1.  Якщо дитина плаче в садку, сумує за мамою, ніколи не заперечуйте її почуття, не немагайтесь зразу ж переконати, що ці почуття марні. Просто прийміть їх, покажіть, що ви розумієте, що це нормально так відчувати. Скажіть: “Так, я бачу, ти дуже сумував / сумувала!” “Тобі було страшно, сумно, печально…” 
Легкої вам адаптації!


Як викликати цікавість до читання
 (пам'ятка для батьків)

Вибір книжок -  це лише перша сходинка під час спільного читання. Як же викликати у малюків цікавість до них?
Читання вголос – найкраща нагода зацікавити дітей книжкою і згодом допомогти їм навчитися читати, самостійно працювати з друкованими джерелами. Пропонуємо низку простих правил, дотримання яких перетворить читання на корисну, захоплюючу і спільну справу для дітей будь-якого віку.
1.    Читайте малятам щодня (перед денним чи нічним сном, у транспорті, сквері тощо). Книжка має стати органічною частиною вашого з дитиною спів буття, її  особистого часу.
2.    Тривалість і «кількість» читання визначайте залежно від віку, індивідуальних особливостей, емоційного настрою дитини у певний момент, від складності змісту книжки й ваших здібностей до виразного читання.
3.    Читайте завжди охоче. Ваш негативний настрій, примусовість читання швидко передаються малюкові, викликають подібні реакції з його боку, що закріплює супротив самій книжці. Читання має стати і для вас, і для дитини не випадковою розвагою, не звичною формою здобуття знань, а справжнім святом, великою радістю.
4.    Розглядайте обкладинку перед початком читання, пояснюйте, про що йтиметься у цій книжці, оповідці.
5.    Намагайтеся професійно підходити до справи виразного читання. Його складність полягає не стільки в умінні робити необхідні паузи, ділити текст на логічні змістові частини, скільки у здатності самому відчути й зрозуміти авторський стиль, ідею твору. А це вже підкаже вам доцільну інтонацію (спокійну чи тривожну, схвильовану; радісну чи сумну, лагідну чи героїчну, пафосну, але аж ніяк не байдужу), допоможе налагодити емоційний контакт між автором, вами – читачем і дитиною – слухачем.
6.    Читаючи або розповідаючи прозовий, віршований твір, «оживляйте» виклад його змісту, імітуючи голоси персонажів зміною тембру, інтонацій, темпу вашого мовлення, використовуючи доречні жести, міміку, рухи, ігрові дії або ж подаючи твір як міні-виставу з іграшками, фігурками тіньового, пальчикового театру тощо.
7.    Пояснюйте незрозумілі слова, висловлювання, події, явища. Краще  робити це заздалегідь, щоб не уривати читання. А якщо не вдалося, пояснюйте дитині під час читання обережно, лаконічно, щоб не порушувалася цілісність сприйняття нею твору.
8.    Час від часу перечитуйте книжки. Іноді малюк сам просить почитати йому ще раз улюблену книжку, твір чи певний уривок із нього. Подеколи потреба в перечитуванні диктується важливістю книжки, її серйозним змістом. Проте тут варто дотримуватися міри, аби якась одна книжка не заступила собою інші, не менш цікаві й корисні.
9.    Не уникайте читання великих за обсягом книжок, хоча таке читання й розтягується на тривалий час. Отже, намагайтеся читати невеличкими уривками – щоб одна певна пригода, подія закінчувалася і мало б розпочатися щось нове.
     Тоді сюжетна інтрига підтримуватиме в дитини зацікавленість у     продовженні читання. Стабілізувати інтерес до довгих оповідок, «вживання» у події та образи допоможуть також добре знайомі, але, можливо, трохи забуті іграшки, які асоціюються з героями книжки. Їм підійдуть імена цих персонажів, із ними буде так цікаво розіграти прочитати сюжетні колізії, ще й змайструвавши експортом (із підручних матеріалів та предметів, іграшок, старих малюнків ) простенькі декорації (ліс, палац, хатинку, вулицю, корабель).
10.Розглядайте та обговорюйте вміщені у книжці ілюстрації. Не завжди обов’язково читати всю книжку – часом можна й переповісти її зміст за малюнками, детальніше спиняючись на деяких моментах, виразно проілюстрованих художником; або пригадати схожі ситуації з власного досвіду і розмовляти з дитиною про них; придумати продовження авторської розповіді чи просто уявити себе на місці дійових осіб; або ж вигадати власну оповідку чи казку.
11. Дозволяйте малюкові (особливо до 3-х років) самому перегортати сторінки. Це ніби долучає його до таємниці перетворення німих знаків у живі слова, посилює інтерес до самої книжки й до оволодіння читанням.
12.Показуйте дитині, навіть наймолодшій, надруковані слова під час читання. Співвідносьте їх із зображенням на малюнках до тексту, з реальними предметами, періодично повторно вказуйте на них і пропонуйте шукати коротенькі знайомі слова у прочитаному тексті. Так мимохіть, ніби граючись, дитина засвоює літери і весь образ слова загалом, що надалі полегшить їй набуття навичок читання.
13.Ставте запитання під час і наприкінці читання (Що це? Що відбудеться далі?...).
14.Дайте дитині змогу й самій запитувати щодо прослуханого нею. Не варто відкладати всі її запитання до кінця читання, краще одразу задовольнити природну цікавість лаконічною, чіткою відповіддю. Проте якщо відгадка вже, так би  мовити, близько, попросіть «чомусика» послухати далі й віднайти у змісті відповідь на своє запитання  (обов’язково дайте йому змогу озвучити це для уточнення її правильності). Корисно також дозволити дитині ще під час читання висловити свої емоції, міркування щодо конкретної події, вчинку, враження від щойно почутого, скористатися спогадом.
15.Продовжуйте життя твору після завершення читання. Наприклад: інсценуйте його в домашньому театрі, розподіливши  ролі між усіма членами родини;  коли ж виконавців не вистачатиме, розіграйте сюжет у настільному, пальчиковому чи тіньовому театрі.
Кожен із рідних та близьких може долучитися до домашніх імпровізованих вистав: скажімо, тато чи старший брат будуть режисерами; мама із сестрою і самим малюком – художниками та костюмерами; бабуся – музичним оформлювачем; дідусь – декоратором, а всі разом  - ще й акторською трупою. Будьте впевнені, старші дошкільнята охоче й досить успішно виконуватимуть обов’язки режисера – постановника, художника абощо (звісно, за вашого вмілого прямого й опосередкованого керівництва).
А ще дуже цікавим заняттям, яке допоможе продовжити спілкування дитини з прочитаною книжкою, стане виліплювання з пластиліну персонажів, майстрування їх із картоплин, шишок, жолудів, каштанів, листя, паличок, ниток, паперу – тут усе знадобиться вмілим рукам.






Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)